У Росії після смерті 28-річної співробітниці Іркутського протичумного інституту з’явилася підозра на легеневу чуму. Жінку госпіталізували з тяжкою пневмонією, а після її смерті під медичне спостереження взяли майже 200 людей, які могли з нею контактувати. Але офіційного підтвердження, що причиною смерті стала саме чума, немає.
За даними російських ЗМІ, перед госпіталізацією лаборантка могла контактувати зі збудником чуми. Через це медіа почали пов’язувати її смерть із легеневою формою інфекції. Однак офіційного підтвердження, що жінка хворіла саме на чуму, наразі немає, а російські органи охорони здоров’я говорять про тяжку пневмонію невстановленого походження.
На фоні цих повідомлень у Росії та сусідніх країнах посилили санітарний контроль за людьми, які прибувають з Іркутської області.
Факти ICTV розібралися, що відомо про можливу легеневу чуму в Росії, як передається ця інфекція, чи лікується вона та чи справді українцям варто її побоюватися.
Що таке легенева чума
Найчастіше у світі зустрічається бубонна форма. Вона уражає лімфатичні вузли, через що вони збільшуються та стають болючими. Є також септична і легенева форми.
Легенева форма чуми становить найбільший епідемічний ризик, оскільки за тісного контакту інфекція може передаватися від людини до людини через респіраторні частинки. Без своєчасного лікування хвороба здатна швидко прогресувати.
Лікар-інфекціоніст Лариса Мороз у коментарі УНІАН пояснила, що тяжкість перебігу залежить від форми чуми. За її словами, локалізовані форми частіше пов’язані з передаванням через переносників, зокрема бліх, тоді як легенева форма небезпечна можливістю поширення між людьми.
Легенева чума: симптоми
Легенева чума зазвичай розвивається швидко. Перші симптоми можуть виникнути вже через кілька годин після зараження, найчастіше протягом 2-3 днів. У поодиноких випадках інкубаційний період може тривати до тижня. Хвороба починається раптово.
Симптоми чуми легеневої форми:
- висока температура, до 39-40 °C;
- сильний озноб;
- інтенсивний головний біль;
- виражена слабкість у м’язах;
- нудота та блювання;
- задишка, утруднене дихання;
- сильний біль у грудній клітці.
Характерним симптомом є кашель. Спочатку він зазвичай сухий, але вже протягом першої доби стає вологим. Мокротиння спочатку може бути прозорим, потім пінистим із домішками крові. При тяжкому перебігу воно може набувати вираженого кривавого характеру.
У найтяжчих випадках можливі набряк легень, марення, посиніння шкіри, різке падіння артеріального тиску, втрата свідомості, кома та зупинка дихання.
Чума легенева форма: лікування
Сьогодні чума не є невиліковною хворобою. Для боротьби з інфекцією застосовують антибактеріальну терапію, але ключове значення має час, коли захворювання виявили та розпочали лікування.
Лариса Мороз зазначила, що існують антибіотики, до яких збудник чуми чутливий. Ефективність терапії залежить від швидкості встановлення діагнозу та чутливості конкретного збудника до препаратів.
За відсутності лікування легенева форма може дуже швидко перейти у тяжкий стан. Інфекціоністка наголошує, що в окремих випадках критичне погіршення може розвинутися протягом кількох днів. Тому чекати на появу тяжких симптомів при підозрі на чуму небезпечно, адже необхідні медичне обстеження та лабораторна діагностика.
Лікування в такій ситуації не означає, що людині достатньо самостійно купити антибіотик. При підозрі на чуму пацієнта госпіталізують, проводять необхідні дослідження та вживають протиепідемічних заходів.
Як передається легенева чума
На відміну від бубонної форми, де важливу роль відіграють інфіковані блохи, легенева чума може передаватися між людьми через респіраторні частинки під час тісного контакту. Саме ця особливість робить її небезпечною з точки зору поширення інфекції.
Якщо випадок чуми підтверджується, пацієнта ізолюють. Контактних людей також беруть під медичне спостереження та ізолюють відповідно до протиепідемічних процедур. За словами Лариси Мороз, при підтвердженні чуми йдеться про значно жорсткіші заходи, ніж звичайне спостереження сімейним лікарем удома.
Чи може чума дістатися України
За оцінкою Центру громадського здоров’я МОЗ України, ризик для України наразі дуже низький. В Україні випадки чуми серед людей не реєстрували понад сто років. При цьому система громадського здоров’я має алгоритми реагування на підозри щодо особливо небезпечних інфекцій.
У разі підозри передбачені ізоляція пацієнта, лабораторне дослідження, встановлення контактних осіб та медичне спостереження за ними.
Інфекціоністка Лариса Мороз також оцінює ймовірність поширення інфекції з Іркутської області до України як вкрай низьку. Вона зазначила, що в Україні немає природних осередків чуми. За її словами, навіть якщо припустити, що в Сибіру справді виявили чуму, запровадження ізоляційних та карантинних заходів значно зменшує ризик її поширення.
Тому нині немає підстав для паніки. ЦГЗ окремо наголошує, що українцям не потрібно вживати додаткових спеціальних профілактичних заходів або купувати антибіотики “про запас”.
Поки ВООЗ очікує офіційної відповіді Росії на запит про верифікацію, остаточні висновки щодо ситуації в Іркутській області робити зарано.
Український Центр громадського здоров’я продовжує стежити за подією через офіційні міжнародні канали. Якщо з’явиться підтверджена інформація, яка змінить оцінку ризику для України, про це мають повідомити додатково.
